Нарешті літо! Його хвилі так і огортають розум, тіло, душу - все. Довгоочікуване, воно не проходить марно, смачне, витримане і спокійне-преспокійне.  Кожного ранку сходить сонце, а кожного вечора можна підставляти своє личко його ніжним полуничним  променям.

«ВКачережках» було неїстово добре. Бо мене аж ніхто не чіпав - о мить, зупинись, ти чудова ( Read more... )

     Пурум-пум-пум) Нарешті сонечко, я вже чую клацання охайненьких каблучків весни, як же це чудово ( Read more... )